Історія Слободо-Шаргородського ліцею
Бльше століття ми зберігаємо традиції якісної освіти, виховуємо покоління успішних, свідомих та відповідальних громадян України.
Початок освіти в селі
Із будівництвом Свято-Троїцької церкви розпочалося духовне життя громади. Саме при церкві жителі села вперше отримали можливість здобувати початкову церковну освіту.
Відкриття школи грамоти
При церкві Різдва Пресвятої Богородиці відкрили школу грамоти. Це стало першим кроком до системної освіти дітей у Слободі-Шаргородській.
Будівництво земської школи
У центрі села було збудовано нову земську початкову школу. Першою завідувачкою стала Поліна Корнілецька, яка згодом отримала звання «Заслужений учитель СРСР». У школі навчалося близько 130 учнів.
Семирічна школа
Під керівництвом директора Йосипа Мотрука школа офіційно отримала статус семирічної. Колектив складався вже з учителів-предметників, а кількість учнів перевищила 300 дітей.
Роки Другої світової війни
Із початком війни навчання було припинено. Школа тимчасово не працювала, а життя громади проходило в умовах румунської окупації.
Відновлення після війни
Восени 1945 року школа знову відкрила свої двері для учнів. Розпочалося відновлення навчального процесу, а педагогічний колектив поступово повертався до мирної праці.
Відкриття нової сучасної школи
Під керівництвом директора Миколи Білецького завершилося будівництво нового приміщення школи.
У листопаді 1972 року відкрилася сучасна школа, яка стала новою сторінкою в історії освіти села.
Новий етап розвитку
Директором школи став Іван Усатий, який запровадив сучасні на той час підходи до навчання: модульну систему, рейтингове оцінювання та нові освітні методики.
Новий директор і 30-річчя школи
У серпні 2002 року директором школи був призначений Григорій Петрович Стратій. Того ж року школа відзначила 30-річний ювілей сучасного приміщення, гостинно зустрівши випускників різних поколінь, ветеранів педагогічної праці та всіх друзів навчального закладу.
Слободо-Шаргородський ліцей
Сьогодні ліцей — це сучасний освітній простір, де поєднуються багаторічні традиції, інноваційні технології та турбота про всебічний розвиток кожного учня.
Детальний літопис ліцею
Нижче подано повну історію Слободо-Шаргородського ліцею, що збереглася у шкільному літописі. Тут описані події, люди та факти, які формували заклад протягом століть.
До початку 18 ст жителі села Слобода-Шаргородська не здобували ніякої овіти, аж поки в 1700 році не збудували Свято-Троїцьку церкву,а в 1750 році -церкву Різдва Пресвятої Богородиці.З того часу всі жителі села почали здобувати церковну освіту. Але церква не могла дати нових знань, тому в 1860 році при церкві Різдва Пресвятої Богородиці була відкрита школа грамоти.
В 1908 році в селі, при населенні 2759 чоловік, існувало 2 церковно-приходські школи, в яких навчалось 123 дітей. Але життя не стояло на місці, і в 1910-1912 роках починається будівництво нової сільської земської, тобто початкової школи. Вона будувалася в самому центрі села. Першою завідувачкою школи була Корнілецька Поліна Йосипівна, яка при радянській владі отримала звання «Заслужений учитель СРСР». В школі навчалося 130 учнів. В 30-40 роки минулого століття це був гарний зелений острівець на території села.
У 20-х роках минулого століття радянська влада посадила за парти майже все доросле населення села, яке було неписьменним. В 1926 році директором початкової школи був призначений Смілківський Павло Варфоломійович, а в 1928 році його замінив Валявський П.В. З 1930 року школу очолював директор Дончук. В цей час вона поступово реорганізувалася в семирічну.
З 1935 року, з приходом нового директора, Мотрука Йосипа Гавриловича, школа офіційно вважалася семирічною. В ній працювало до десятка вчителів –предметників. Доброї пам’яті заслуговують: учитель математики –Копестинський І.Г., російської мови-Боднар П.І., географії- Островський П.Г., а також Сухоребська О.Ю., Лояніч К.П. та багато інших. Для залучення більшої кількості дітей до навчання були задіяні 2 кімнати в колишньому будинку священика. Таким чином, перед війною у школі навчалося більше ніж 300 дітей.
Початок війни означав закриття школи і захист рідної країни. Під час війни в селі верховодили румуни. Вони не ставилися з особливою жорстокістю до місцевих жителів, але місцеве населення змушене було гнути спину на них.
Велика Перемога означала не тільки завершення війни, а й початок нового життя. Школа в селі відкрилась лише на початку осені 1945 року. Директором її знову було призначено Мотрука Й.Г, його заступником був призначений Данилюк С.С. Війна залишила свій жорстокий слід у житті і в серці директора школи . Весною 1947 року Мотрук Й.Г. помер, і виконуючим обов”язки директора школи було призначено Данилюка С.С, який згодом залишив школу і перейшов на роботу у відділ овіти.
В липні 1947 року директором школи був призначений Мартинюк Яким Іванович, його заступником працювала Мельник В.П. Підіймати освіту на належний рівень-ось головне завдання , яке ставив Яким Іванович перед педагогічним колективом.
В 1954 році директором школи був призначений Білецький Микола Матвійович, на долю якого випало будівництво нової сучасної школи в селі і її відкриття. Ця знаменна подія сталась у листопаді 1972 року. Директор школи та весь педагогічний колектив доклали чимало зусиль, аби прославити свою школу в районі. Так відкрилась перша справжня сторінка літопису загальноосвітньої школи у селі.
У 1983 році з посади заступника директора з навчальної роботи на посаду директора школи була переведена Данукало Л.Т. Ділова та енергійна, вона націлювала колектив на досягнення гарних результатів і пропрацювала директором школи до серпня 1994 року.
Серпень 1994 року привів у школу нового директора, Усатого Івана Васильвича, який вперше використав у роботі модульну систему навчання, рейтингове оцінювання за 10-бальною системою та багато іншого.
У серпні 2002 року директором школи став Стратій Г.П. В цьому ж році школа відзначала своє 30-річчя. Вона гостинно відчинила двері всім тим, для кого була пристанню в найкращі роки дитинства, юності, молодості, повернула у незабутні роки колишніх учителів.
Перегорну історію школи,
Зовсім давню і зовсім нову,
Бо її не забути ніколи,
Наче найяскравішу зорю.
Виринають події і люди,
Бо вони не згубились в літах,
Школа жила і жити буде,
Наче вільний, замріяний птах.
І вишневе село їй всміхнеться,
Защебечуть знов діти малі.
Школа житиме і не минеться-
Тиха пристань для всіх не землі.
Л.Островська
Важливу роль в житті школи відігравали голови профспілкового комітету школи, які у різні роки стояли на варті порядку, захищали інтереси кожного працівника зокрема і колективу в цілому.
Більше десяти років (з1966 по 1978 р.) шкільну профспілкову організацію очолював Крижанівський Михайло Севастянович, учитель фізкультури, великий ентузіаст і невтомний трудівник на ниві освіти. З 1978 по 1983 рік головою профспілкового комітету був Файнгут Леонід Овсійович, учитель суспільствознавства. Його наступником була учителька історії Поліщук Віра Олександрівна (1983 – 1991р.). З1991 по 1999 рік профспілкою школи керував Ковтун Анатолій Васильович.
З 1999 по серпень 2010 головою профкому школи була учителька математики Моркот Надія Іванівна. Зараз цєю організацією керує учителька української мови і літератури Войцехівська Світлана Олександрівна.